Новий тип економіки

- А нам все равно! Добавил - мы за него и проголосуем.

Ось так все просто.

В свою чергу, знайомий розповів мені свіжі враження, що привіз із села, де часто буває по роботі. Мова йшла про одну енергійну жінку, вдову.

- Вона взяла свій земляний пай, обробила, відчула прибуток, на другий рік бере ще й пай своєї куми. Обробляє, продає врожай та й купляє комбайна. На третій год добавила ще три сусідських пая, пообіцявши їм заплатить дорожче з врожаю. Почала обробляти. Коли це приїжджають гарні хлопці на гарному авто з самого Києва, назначають їй, яку суму вона повинна перевести на такий-то рахунок. Кілька тисяч доларів. А якщо не може перевести, мусить одказатись од тих паїв землі. На них є чоловік, який наложив лапу.

- Що значить наложив?- запитую я.

- Він цю землю буде викуплять, коли почнеться продажа землі. Також ще є їхній чоловік, що до продажі буде обробляти землю і всі доходи підуть у Київ. Такі "наглядачі" є повсюди. Наприклад, у "свого" фермера беруть молоко по 1 гр, а у селян по 0.5 гр. І таких випадків багато. В Баштанському районі по 1.2 гр. беруть, а у Братському - по 0.5 гр. Це таке в кожному селі робиться.

- Он воно що! Це ж учора мені жалівся селянин: хочу здати бичка, але беруть тільки по 4 гр. за живу вагу. Що його робити? Питаю, як це так, що тобі при таких цінах не вигідно держать худобу? На ринку ціна м'яса в 5 раз вища - 20-22 гр.

- Розказую тобі: всі селяни навколо знають, що на нашому міському ринку 18 місць для продажі м'яса - державні, риночні. І тільки 2 місця - колгоспних. І то ти мусиш поїхать, тебе директор запише на який місяць і на який день, коли ти можеш продати своє м'ясо. І ціни диктує не продавець, а той, чиї там місця, тобто той же директор. Хочеш продати дешевше - ні в якому разі! В крайньому випадку можеш здати оптовикам. По смішних цінах.
- Так докажи ж за ту вдову, вона їм заплатила?
- Ні, вона одказалась од тих паїв. Не захотіла зв'язуватись.

За комуністичного правління був у нас перед владою такий непростимий гріх - узагальнювати. Тобто окремі недоліки траплялись, але, як співалось у пісні про нашу міліцію - "где-то кое-кто у нас порой". А в цілому - все було гаразд (як, до речі, і зараз все гаразд - з газет чи з теленовин). Але за нинішніх перемін я ніяк не можу стримати себе од тої спокуси - узагальнювати.

Глибоко помиляється той, хто вважає, що наш прем'єр щось там пропустив. Якийсь важливий момент. Ні і ще раз ні! Він з першої миті почав активно працювати, будуючи СВОЮ державу, втілюючи свої неписані закони, "по разумению, как велит сердце". Як бачимо з наведених прикладів, українська економіка при ньому ніяк не може стати економною. Принципово. На той рік мій знайомий селянин точно не буде викормлювати бичка. Навіщо? А земля буде годувать не вдову з дітьми, а отих гарних хлопців з Києва.

Здається, такий тип риночної економіки називається колумбійським. Там вирощують наркотики і процвітає мафія, що контролює ціни. А також політиків.

Якщо я не переконав вас, читачу, то чим ви кращі од тої бабусі, якій "добавили" пенсію, за що вона безмежно вдячна владі та знову віддасть за неї свій голос? А через місяць, як знімуть ту позабюджетну надбавку, буде лаяти кого завгодно, але тільки не себе.

Ось у чому причина. І таких пенсіонерів на Україні більше 10 мільйонів.