Хто переможе?

Українська Гельсінська Спілки з Прав Людини оприлюднила в незалежних ЗМІ відкритий лист про порушення прав та свобод людини під час підготовки до президентських виборів в Україні 2004 року. Коментар про виборчу кампанію 2004 р поширила й Харківська правозахисна група. Деякі думки щодо коментара Євгена Захарова розміщені нижче наведеного тексту.

КОМЕНТАР

Коментар до коментара:

"Як зовсiм неважко передбачити, реакцiя на iнформацiйний примус буде така ж, як i реакцiя на примусово влитий до шлунку А. Сахарова чи П. Григоренка поживний розчин. 'Насильно мил не будешь,' - свiдчить росiйська говiрка, отже, владi можна навiть поспiвчувати",- вважає Євген Захаров.

Нема чого їй співчувати. Як на мене, вона почувається надзвичайно впевнено. Причина очевидна: в країні нема реальної опозиції, інститутів демократизму, громадської думки, громадянського суспільства. Такі речі не з'являються самі по собі, як гриби після дощу. Тоталітаризм не викоріниш так швидко, тим більш, що ніхто його й не викорінює.

Вождь світового пролетаріату міцно стоїть на гранітних постаментах обласних та районних центрів, замаскувавшись під пам'ятник історії. Колишні партайгеноссе будують комунізм на окремо взятих чи приватизованих підприємствах (їх теоретики довели таку можливість ще позаминулого століття). Молоде покоління виховується колишніми комуністами-педагогами. Досі не існує писаної історії СРСР з 1939 по 1975 рр крім "Краткого курса". Ідейні цінності та орієнтири нації не визначені навіть конституційно.

Інформаційне поле засмічене крім вседозволеності та завуальованої пропаганди криміналу та насильства безліччю диявольщини: окультизм, астрологія, магія, ворожба та т.п. середньовіччя.

Якщо зняти рожеві окуляри гуманізму в його сучасному розумінні, то треба визнати, що про відродження нації сьогодні нема чого й мріяти. Воно завжди починалося з ідеї, з духовного відродження. Хто сьогодні говорить про це? Хто реально займається порятунком, лікуванням наслідків ідейного отруєння?

Так званий третій сектор, діючи по західному зразку, насправді не має соціальної бази. Апелюючи до здорового глузду громадян, він щораз натикається на його повну відсутність. Кажуть, що у європейців є приказка: хто не був комуністом у 20 років, у того немає серця; хто залишився ним у 40 - у того немає розуму. А свідомість наших співгромадян довгий час отруювалась саме комуністичними ідеями: боротьбою класів, ненавистю до багатих, гегемонією пролетаріату, очікуванням світлого майбутнього та "науковим" атеїзмом.

Мені шкода прогресивних політиків, що рвуть свої серця за націю. У них нема на кого спертися для втілення в життя найкращих, як їм здається, проектів. А метод соціалізму - УЧОТ та КОНТРОЛЬ вже не діє. Нема кулеметників, нема парторгів, а покинута мережа секретних співробітників КДБ без срібників майже розвалилася.

Тому політики, які не мають комплексів, діють так, щоб реальне населення розуміло: підвищені пенсії - тому, що... не ростуть ціни на пальне - тому що... хліб подешевшав на 10 коп - тому що... На кожному стовпі, як в Миколаєві. Примітивно, але ефективно.

Дуже хотілося б помилитися, але вони матимуть успіх. Їх перемога логічна. Бо мають однодумців у кожному колгоспі, кожній напівтіньовій комерційній організації, кожному виконкомі чи райвідділі міліції, в спецслужбах. Як там казав Мауглі?

Я не знаю, які плани має Той, у Чиїй руці серце царя. Чи дасть по Своїй милості того, чого просить в своїх молитвах вкрай нечисленний Його народ, чи того, кого справедливо заслуговує Україна - плоть від її плоті.

В будь-якому випадку після виборів слід чекати ускладнень. Перший кандидат змушений буде розраховуватись "за послуги" з друзями, звісно, за рахунок держави. Другий, починаючи реформи, свідомо йде на зниження добробуту. До того ж, не тільки в генеральній прокуратурі України, як стверджують чиновники, нема чесних кадрів. Їх нема і в опозиції. А отже, нема і кадрів для державного будівництва.

Мабуть, я трохи розчарував Вас, читачу. Співчуваю. Але історія розвивається саме так, як написано в Біблії. Суспільне благополуччя можливе лише там, де народ визнає та щиро намагається жити по Божому Закону. Він має видимі Божі благословіння. Віруючі люди також глибоко переконані, що жоден порушник Закону, малий чи великий, не втече від справедливої Божої розплати за вчинене зло.

Хіба це не чудова і єдина втіха серед нинішнього беззаконня та несправедливості? Чи Ви знову очікуєте справедливого президента?

23 жовтня 2004 р