Южный Буг на фотографиях Алeксандра Игнатьева

    Національний парк 'Бузький гард'

Я познайомився з Олександром зовсім недавно, менше року тому. Мені дивно, що такий майстер художньої фотографії живе майже поруч, за якихось 10 км від мене, і ми досі не зустрічалися. З 1982 року, коли я, молодий спеціаліст, вперше побачив каньйон Бугу, я закохався в нього. Вирісши в степових краях, я не міг уявити, що така краса, створена Богом, існує поруч з нами. З того часу фотографую й знімаю кіно. Але то просто документи й факти. А от Олександр - майстер Божою милістю. Художник з витонченним баченням Божої краси у Його творінні.
Пізніше, року 1988-89-го, нам довелося рятувати каньйон від будівників комунізму, що в маячні партійних директив бачили тут рукотворне море завдовжки 45 км, до самого Первомайська-на-Бузі. Слава Богу, ми перемогли, а згодом Уряд присвоїв ландшафтному парку "Гранітно-степове Побужжя" статус національного парку. Та останніми роками, коли Україна з радянських обіймів наблизилась до Європи, замаячила реальна перспектива відповідати перед законом за розтринькані на будівництві Південноукраїнського енргокомплексу немалі кошти. Зокрема, за Констянтинівську ГЕС-ГАЕС, залізобетонний водостік якої впритул упирається в історичну скелю Пугач. На її фінансування не було видано жодних дозвільних документів, зокрема т.зв. титульного листа. Тому управлінням будівництва ЮУ АЕС було продавлене рішення про затоплення цих споруд під приводом підняття рівня Олександрівського вдсх до 20.7 м. Кінці в воду. А привід знайдеться: то енергетична програма Уряду, то літня засуха.

Тривога за майбутнє Південного Бугу, а саме громадські слухання перед затопленням частини національного парку "Бузький Гард" звели нас з Олександром Ігнатьєвим. На його роботах природня краса каньйону підкреслена художніми засобами, але зовсім трохи.

Року 2012 Олександр приймав участь в експедиції «Хвилі Гіпанісу-2012», влітку 2017 р. збирав підписи під зверненням до Уряду з приводу незатоплення національного парку, приймав участь в громадських слуханнях. Активна громадська позиція та реальний патріотизм Олександра нехай буде збережено ним і надалі. Бажаю йому нового бачення краси Південного Бугу, а особливо усвідомлення того, що її не міг створити ніякий сліпий хаос еволюції.

В.Білодід