Романова Балка

Легенди, котрі зберігає людська пам'ять, частіше всьго грунтуються на давнішніх подіях. З часом ці події стираються з пам'яті людської, але легенди, народжені ними живуть у віках. Відомо, що гайдамацький рух під проводом Максима Залізняка набув у 1748 році достатнього розмаху. Історично доведено, що найбільша активність гайдамацьких загонів припадає на червень-липень 1768 року, котрі діяли у міжріччі Синюхи та Кодими, захоплюючи і нашу місцевість.

Ущелина Романової балки в кристалічному щиті Бузького берега. Вид з с.Семенівки.   

Після нападу на Балту, де загинуло багато не тільки польських, але і турецьких підданих, Залізняк залишив свою ватагу і з невеликим загoном пішов на правий берег Бугу до урочища Романова. З Романова Залізняк зробив напад на татарське поселення Голту, де переховувалась польська шляхта. Саме ці події і дали привід до початку російсько-турецької війни 1768-1769 років.


Полковник Буго-Гардової паланки Головко 27 липня 1768 р. доповів, що, коли він їхав з Гарду в Орел і минув Мигіївські острови, то бачив, як на протилежному березі Бугу гайдамаки виганяли мешканців Голти в ханське поселення Гидиримниці (Грушівку), і на питаня Головка, котрий гукнув їм через Буг, хто вони такі, почув від одного з гайдамаків відповідь, що він Максим Залізняк. Історичним доказом того, що гайдамаки переховувались у Романковому є ордер від 27 липня 1768 року з наказом знищення гайдамацьких загонів у Романковому.


Людська пам'ять зберігає ті давніші події, пов'зані з гайдамацьким рухом у нашій місцевості, зображає їх у формі легенди. Саме з цим і пов'язана назва села нашого [Первомайського] району - Романова Балка.

Згідно легенди, у Романовій Балці, крутий схил котрий у народі зветься "Крапля", є печера, біля якої розташоване невелике озерце. Саме у цій печері переховувався гайдамака Роман зі своєю коханкою.

Фото: геофак КГУ

Одного разу під час відсутності Романа до коханої дійшла чутка, що Роман загинув. У розпачі вона кинулась у це озерце і втопилась. Через деякий час повернувся Роман, побачивши хустку коханої на воді, про все здогадався, і сам кинувся в озеро. Кажуть, що і по цей час чути стогін скель на схилах "Краплі".

Фото: геофак КГУ    

Вертикальна скельна стіна каньйону, по дну якого тече річечка глибиною по кісточки. Ще один переконливий доказ всесвітнього потопу, який прорив цей каньйон. Конус виносу на протилежному березі відсутній, пісок винесло аж до смт Олександрівка.    

Після холодної зими 2026 р. весняна повінь знесла чимало дамб та гребель, часто насипаних абияк, без гідротехнічних споруд. Зокрема, прорив вище Романової балки прорив у ній глибокий каньйон, змінивши рельєф. Наразі прохід каньйону знизу вгору - справжній драйв.