Полуниці

Я йду червневим незайманим степом, в якому росте прадавня ковила і пахне чебрецем. З-під ніг на всі боки пирскають золотисті коники. Вони наввипередки стрекочуть, і разом з піснею невидимого у блакитній височині жайворонка виконують якусь невідому степову симфонію. Для кого? Хто чує її в безкрайньому степу? Один лише Господь - Творець усієї цієї краси.

Десь там попереду, серед байрачних перелісків по схилах балок, на невеличких галявинках чекають мене солодко-кислі полуниці. Мало хто знає, що ростуть вони і по наших степах. Звичайно про них згадують тільки у соснових борах.

Та ось, у видолинку, між кущами шипшини та глоду видніються знайомі трійчасті листочки. Це вони. Килимом застилають вони тут притінену землю. Нахиляюсь і заглядую під них. Так і є! Ось вони!

Минулого року їх було набагато рясніше, а в цьому - рідше, але які ж здорові! Майже з японську вишню.

Фото 2 та 3 виконані мобільным телефоном,
серпень 2006 г

http://www.Bible-For-You.org/kraeved/polun_u.php